Методична проблема

Опис досвіду роботи

        Шестаковської Наталії Миколаївни,учителя математики та інформатики 
НВК «Гайворонська гімназія-ЗШ І-ІІІ ст.№5»

з проблеми :

«Активізація розумової і пізнавальної діяльності учнів на уроках   математики.Виховання потреби у самостійному пошуку знань».

   Мета:  Формування особистості учня, розвиток його здібностей і обдарувань через підвищення розумової та пізнавальної активності, зацікавленості учнів.    Виховання учня як активно мислячої особистості.

                               «Математика цікава тоді, коли живить

                                          нашу винахідливість і здатність    міркувати».                            

                                                                              Д.Пойа

           Проблема активізації пізнавальної діяльності учнів була, є і буде актуальною завжди. Від її розв’язання залежить ефективність навчальної діяльності учнів, розвиток інтересу до навчання. Якщо запитати учнів, який предмет в них найулюбленіший, то далеко не кожен з них назве математику. Одні вважають, що цей предмет їм не під силу, інші – що знання з математики не знадобляться у житті. Однак без математичної освіти сучасній людині не обійтися з деяких причин. Математика - спосіб інтелектуального розвитку людини. Математика застосовується в багатьох сферах нашого життя, починаючи від побутових завдань і закінчуючи всілякими справами. Елементи математики-невід’ємна частина загальної системи орієнтації у навколишньому середовищі. Кожній людині протягом життя доводиться постійно виконувати елементарні обчислення, підрахунки, читати графіки, працювати з відсотками, осмислювати статистичні дані. Математика розвиває творчі здібності, виховує критичність мислення, дозволяє розвивати гнучкість розуму, що потрібно для прийняття адекватного рішення будь-якої задачі.

  Працюючи над проблемою - розвиток пізнавальної діяльності учнів на уроках математики, намагаюся “не загубити” жодного учня, даю шанс кожному розкрити себе.

Моє кредо:  “Учень – не посудина, яку треба наповнити, а факел, який треба запалити”.
 Виникає проблема: Як викладати математику, щоб у школярів не втрачалась зацікавленість до предмета? Невтрачена зацікавленість – це й активізація пізнавальної діяльності, і якість знань, і результативність. Як допомогти розвинути в учнів пізнавальний інтерес, як домогтися того, щоб на уроках математики не було б байдужих спостерігачів, а лише – активні учасники навчального процесу? Розкрити особистість учня можливо, якщо учитель йде на урок не тільки зі знанням навчального матеріалу, методів і прийомів навчання, набором цікавих завдань і вмінням їх розв’язувати, а й із різноманітними і цікавими способами й прийомами організації праці учнів.
Моє завдання – переконати кожного учня в тому, що навіть мінімальний рівень математичних знань піднімає його на вищий рівень людського спілкування.
Нерозуміння матеріалу, з боку учнів, а звідси - невміння виконати зав­дання - це основна причина втрати інтересу до предмета, а неуважність – одна з найпоширеніших причин низької успішності.
 Знаємо, що людина із задоволенням працює, якщо захоплена роботою та любить її. Також мислення учня активізується, якщо в нього виникло бажання розуміти, вивчати новий матеріал, з’явилась зацікавленість роботою, коли він стає співучасником навчально-пізнавального процесу.
  Мотивація навчальної діяльності-це винятково важливий компонент не лише навчання, але й будь-якої людської діяльності.   Є мотив – є бажання виконувати й доводити до завершення цю діяльність.
  Успіх — головне джерело мотивації учня до навчання. Тільки успіх дає задоволення від навчання й приведе в подальшому до ще кращих успіхів.
Гарантією успішного навчання є бажання самого учня навчатися, пізнавати нове.
   Активність учнів виражається через запитання, прагнення мислити, пізнавальну самостійність в процесах сприйняття, відтворення, розуміння, творче застосування.

Ідея досвіду:
    - зацікавлення учнів навчальним    матеріалом і процесом оволодіння ним;

    - раціоналізація навчальної діяльності   учнів;

    -формування вміння самостійно набувати знання.

      На уроках математики розв’язуються три основні завдання: засвоєння нових знань, закріплення нового матеріалу і формування в учнів навичок використання здобутих знань. Розв’язуючи ці завдання, не завжди вдається забезпечити високий рівень активності учнів.

     Потрібно сформувати мотиви навчання, головним з яких є інтерес до предмету. Під пізнавальним інтересом до предмету розуміють вибіркову спрямованість психічних процесів людини на певні об'єкти і явища оточуючого світу. Звичайно, учнів навчають не тільки тому, що їм цікаво. Навчання - це праця, що потребує великої напруги сил. І все ж стійкий інтерес до предмету іде через цікавість і допитливість і значною мірою визначає успіх учнів у навчанні.

    Різні аспекти  проблеми підвищення розумової та пізнавальної активності, зацікавленості учнів, виховання учня як активно мислячої особистості

 знайшли своє відображення в працях: психологів Л.С.Виготського, Н. В. Кузьміна, Я.О.Пономарьова, Г. С. Костюка; педагогів В.О.Сухомлинського, А.Б.Резніка, Ш.О. Амонашвілі. Думки про раціоналізацію освіти висловлював ще Я. А. Коменський 400 років тому. Він виділив таке: вміння правильно визначати мету, обирати засоби досягнення її та формувати правила користування цими засобами.

     Головним в  організації навчання,на мою думку, є завдання, та відповідні їм методи і форми роботи, що забезпечують розвиток особистості у таких важливих аспектах :
Ø утвердження цілеспрямованого інтересу учнів до навчального матеріалу;

Ø  формування самостійності школярів у пошуку шляхів розв’язування навчальних завдань;

Ø  вироблення навичок самостійно планувати свою працю, реально оцінювати свої результати і виправляти допущені помилки.

    Учитель математики повинен створити на уроці об’єктивні умови для нагромадження  кожним  школярем власного особистого досвіду. Щодо безпосереднього впливу вчителя на учня , то тут вирішальне значення має стимулювання , активізація, підтримка навчально-пізнавальної діяльності, спонукання до  самостійного пошуку знань.

    Намагаючись досягти належного підґрунтя навчально-виховного успіху, втілюю такі обов’язкові складові роботи :

ü виявити реальні інтереси учнів та узгодити з ними добір посильних для виконання завдань та організацію опрацювання навчального матеріалу;

ü  пропонувати учням на вибір різні види навчальних завдань і форм роботи, заохочуючи самостійність у досягненні наміченого;

ü надавати індивідуальну допомогу учням у самостійному плануванні діяльності;

ü навчати дотримуватися певних алгоритмів роботи;

ü навчати співпраці у груповій, колективній роботі (толерантності стосунків, самоорганізованості, взаємодопомоги, взаємоконтролю, уміння оговорювати непорозуміння чи конфлікти і самостійно шукати шляхи їх подолання тощо).

     Чітко спланований результат дій, доповнений на уроці розумовими і навчальними умовами, за допомогою яких можна досягти поставленої мети, і, що дуже важливо, зрозумілий учням зміст роботи, очевидні можливості їх самореалізації, усвідомлення особистого значення досягнення нового, вищого здобутку, створюють особливий психологічний клімат взаємодії вчитель – учень, що забезпечує активну участь школяра у навчальному процесі. А сам процес набуває рис того  педагогічного процесу, який , за висловом С.Л. Рубінштейна, «формує особистість дитини, що розвивається, по мірі того, як педагог керує діяльністю дитини, а не підмінює її».

  Новизна  ідеї полягає в розробці методики активізації навчально-пізнавальної діяльності, самостійності учня ,з використанням освітніх технологій, найбільш продуктивних методів та форм навчання . Створенні комфортних умов навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність, формується як творча особистість.

     Практичне застосування досвіду. Щоб мати можливість знайти своє місце в житті, учень сучасної школи повинен володіти певними якостями допомагає йому у цьому  вчитель, який найчастіше виступає в ролі організатора всіх видів діяльності учня як компетентний консультант і помічник. Його професійні вміння повинні бути спрямовані не просто на контроль знань та умінь школярів, а на діагностику їх діяльності та розвитку.

 Це досягається за допомогою  освітніх технологій, різних методів та форм навчання.

Під час вивчення нового матеріалу використовую колективну форму роботи, яку організовую так, що вивчення нового відбувається в процесі активного обговорення тих чи інших питань, розв’язання яких здійснюється спільними зусиллями учнів під керівництвом учителя.

     Активізую пізнавальну діяльність учнів шляхом створення проблемних ситуацій, підведення учнів до самостійних узагальнень, висновків. Атмосфера колективного пошуку й обдумування розв’язування спільного для всіх навчального завдання, зацікавлює більшість учнів, зменшує кількість байдужих.

   Нерозуміння матеріалу, а звідси – невміння виконати завдання – це основна причина втрати інтересу до предмету. Для підвищення пізнавальної активності використовую взаємоперевірку школярами письмових домашніх робіт, призначаю учнів-асистентів учителя, учнів -консультантів. Такі прийоми дуже подобаються учням, вони допомагають також значно інтенсифікувати роботу, виводячи учнів із стану пасивного сприймання інформації.

       Роль взаємоперевірки переоцінити важко. Важлива і виховна її функція – сприяння виробленню таких рис особистості, як чесність, правдивість, колективізм, виховання самоконтролю, адже побачити недоліки у роботі товариша легше, ніж у власній.

   Намагаюся дати змогу висловитися кожному учневі: діти розповідають матеріал один одному, кожен з них буває то слухачем, то оповідачем у системі «учень – учень».

     1.Особистісно орієнтовані технології

Особистісно  орієнтоване навчання – це таке навчання, центром якого є особистість дитини, її самобутність, самоцінність.

Для підвищення ефективності засвоєння навчального матеріалу          кожним учнем використовую диференційований підхід.   

2.Прикладна спрямованість шкільного курсу математики

Державний стандарт базової та повної середньої освіти основними цілями освітньої галузі «Математика» визначає:
Ø опанування учнями системи математичних знань, умінь та навичок, необхідних у повсякденному житті та майбутній професійній діяльності, достатніх для успішного оволодіння на сучасному рівні предметів природничо-наукового та гуманітарного циклів, забезпечення неперервної освіти протягом життя;
Ø формування в учнів наукового світогляду, уявлень про ідеї та методи математики, про її роль у пізнанні дійсності;
Ø інтелектуальний розвиток учнів.

         Реалізувати поставлені завдання можна за умови посилення практичної, прикладної та політехнічної спрямованості шкільного курсу математики.

Розв’язування прикладних задач сприяє ознайомленню учнів з роботою підприємств і галузей народного господарства.

 Такі задачі стимулюють учнів до здобуття нових знань, збагачують учнів теоретичними знаннями з технічних та інших дисциплін.

На своїх уроках я систематично розв’язую з учнями задачі практичного змісту, тому що такі задачі весь час ставить перед нами життя.

Так на уроці геометрії "Бісектриса кута "(7 клас) наведено розповідь про журавлинний ключ,який птахи будують так,що сторони його утворюють кут близький до 110°.        На уроці "Розв'язування задач   на відсотки" знайомлю учнів з  унікальними  природними  ресурсами  Кіровоградщини, корисними копалинами, на які  багаті надра Гайворонщини.

На мій погляд, задачі практичного змісту переконують учнів у потребі вивчення теоретичного матеріалу і показують, що математичні  задачі виникають із задач поставлених реальним життям.

    Одночасно учні набувають корисних навичок роботи з 

довідниками,навчаються самостійно знаходити потрібну 

інформацію в додатковій літературі. Отже, такі задачі виконують: освітню функцію, бо їх використання спрямоване на формування у школярів системи знань, умінь та навичок на різних етапах навчання; розвиваючу функцію, бо робота з ними розвиває вміння осмислювати зміст понять, аналізувати результати, розширювати кругозір, робити відповідні узагальнення, порівняння, висновки; виховну функцію, бо міжпредметні зв’язки на уроках математики можуть здійснюватись насамперед через ці задачі.

Приклади задач практичного змісту

Задача 1. Обчислити, скільки води, їжі потребує середньостатистична людина за своє життя, і пе­рерахувати отримані результати на кількість то­варних вагонів залізничного потяга.

Задача  2. З'ясувати, чи може людина прожити мільйон хвилин або мільярд секунд.

Задача 3. Полічити, за скільки часу сонячне світло досягає Землі.

Задача 4. Масштаб карти 1 : 25 000. Яка відстань на місцевості між об'єктами, якщо на карті вона становить 2 см?

Задача 5. Два птахи за добу можуть звільни­ти від шкідників 25 м² фруктового саду. Скільки птахів треба для садової ділянки роз­мірами 1050 м х 50 м?

Задача 6. Водопровідний кран погано закри­тий. Кожну секунду з нього капає лише одна крапля. Чи багато витече з нього води за 1 год (за 1 добу), якщо маса 100 крапель дорівнює 7 г?

Задача 7. Учень купив 38 зошитів по 42 к. Продавець виписав чек на 15 грн. 86 к. Учень відразу зауважив, що допущено помилку. Про­давець здивувався, як можна так швидко це визначити, але після перевірки з'ясував, що учень мав рацію. На чому ґрунтувалася думка учня?

Задача 8. Як можна розміняти 1 грн. монета­ми по 25 к. і 2 к.?

Задача 9. У швейному цеху є 38 м тканини. На пошиття піжами треба 4 м тканини, а на ха­лат — 3 м. Скільки можна пошити піжам і ха­латів з наявної у цеху тканини?

Крім того, практичні задачі допомагають висвітити міжпредметні зв’язки, які в свою чергу обумовлюють поглиблене і поширене сприйняття учнями фактів, свідоме засвоєння теорії, формування цілісної картини природи.

3.Проектна технологія

        Проектна технологія придатна для інтерактивного навчання і є сукупністю дослідницько – пошукових, проблемних методів, творчих за своєю суттю.

Метод проектів є ефективним тоді, коли в навчальному процесі поставлено певне дослідницьке, творче завдання, для розв’язування якого потрібні  інтегровані знання з різних галузей.

Індивідуальна робота з обдарованими дітьми проводилася під час підготовки  до захисту наукових  робіт МАН:

 Дослідницько – інформаційний проект

Творчі проекти

4.Технологія організації групової навчальної діяльності школярів

Групова робота – це спосіб спільного розв’язання проблем.

1.     Позитивне взаємовідношення (учні працюють разом у групі; вся група має спільну мету; всі мусять разом досягти мети, покладаючись один на одного).

2.     Індивідуальна відповідальність (кожен допомагає іншим досягти мети).

3.     Взаємне спілкування (кожен з повагою прислухається до інших).

4.     Комунікативні вміння (у кожного учня важливо виробити вміння слухати інших, допомагати, з’ясовувати, перевіряти, розуміти, розпитувати; ці вміння допомагають розв’язувати конфлікти і проблеми, формують та посилюють комунікативність, довірливість).

5.     Поступове формування практичних навичок (спільне оцінювання і наміри формують навички роботи в групі).

На уроках дуже часто практикую самостійні роботи із взаємоперевіркою (робота в парах). Після написання самостійної роботи, учні обмінюються листками і за відповідями на дошці проводять взаємоперевірку, виставляють оцінки, а потім здають роботи учителю.

5.Ігрові технології навчання

 Ігрові технології навчання відрізняються від інших технологій тим, що гра – це добре відома, звична й улюблена форма діяльності для людини будь-якого віку – ефективний засіб активізації.

Усне розв’язування вправ  у вигляді гри  «Незакінчене  речення».

Для вивчення і закріплення матеріалу дуже ефективними є дидактичні ігри, які я використовую на уроках.

     Гра "Інтерв’ю" .Обирається учень на роль журналіста і кілька на роль тих, у яких буде братися інтерв’ю за запитаннями, що стосуються певної теми. Такий прийом можна використовувати, як на етапі закріплення і повторення матеріалу, так і на етапі  "відкриття" учнями нових знань (в цьому разі ті , хто дають інтерв’ю, та інтерв'юєр заздалегідь готуються до нього, добираючи запитання та відповіді до них).     

     Гра  "Історична зупинка".  На таких "зупинках" діти ознайомлюють один одного з відомими вченими – математиками, які зробили внесок в розвиток математики з теми, що вивчається .

   Гра "Знайди загублене".Під час такої гри учням пропонують розв’язати задачі, де відсутні деякі числа або символи. Дітям цікаво знаходити "загублене" і відновлювати записи. Без сумніву , у такій діяльності також проявляється творчість.

 Гра "Так - Ні"За допомогою такої гри можна зацікавити дітей, активізувати їх діяльність.Ця гра вчить пов’язувати розрізнені факти в єдине ціле, систематизувати вже наявну інформацію, слухати і чути однокласників.

На уроці інформатики "Всесвітнє павутиння"(3клас) пропонувалася  гра такого змісту:

                            Гра «Так – ні».

- До комп’ютерного класу заходимо спокійно з дозволу вчителя.

- Коли зайшли до комп’ютерного класу, то швидко включаємо комп’ютер.

-Розпочинати роботу за комп’ютером без дозволу вчителя.

-Не торкайся проводів, розеток, незнайомих кнопок та клавіш.

-Спину тримати рівно.

      Гру доцільно використовувати для створення на уроці ситуації, що інтригує, а іноді й для організації відпочинку. Правила гри прості : учитель загадує щось(число, прізвище великого математика, геометричну фігуру, формулу тощо). Учні намагаються назвати задумане, ставлячи вчителю запитання. На ці запитання вчитель відповідає тільки словами " так ", "ні", "і так, і ні". Наприкінці обов’язково проводиться коротке обговорення: які запитання були суттєвими і наштовхнули учнів на правильну відповідь, а які (і чому) несуттєвими ? Адже треба намагатися навчити дітей виробляти стратегію пошуку, а не зводити гру до безладного перебору запитань.

6.Використання ІКТ

При проведенні уроків математики я використовую мультимедійні презентації.   На таких уроках реалізуються принципи доступності, наочності. Уроки ефективні своєї естетичною привабливістю. Урок – презентація теж забезпечує одержання більшого обсягу інформації й завдань за короткий період. Завжди можна повернутися до попереднього слайду (звичайна шкільна дошка не може вмістити той обсяг, який можна зобразити на слайді).

Приклади використання презентацій на уроках математики:

v Пояснення нової теми, супроводжуване презентацією.

v Робота з усними вправами.

v Використання презентації при повторенні пройденого матеріалу.

v Демонстрація умови й рішення завдання.

v Демонстрація геометричних креслень.

v Взаємоперевірка самостійних робіт за допомогою відповідей на слайді.

v Проведення тестів.

v Проведення фізкультхвилинок.

v Проведення рефлексії.

v Демонстрація портретів математиків і розповідь про їхні відкриття. 

v Ілюстрація практичного застосування теорем у житті.

v Створення учнями комп’ютерних презентацій до уроків узагальнення й систематизації знань і способів діяльності.

v Позакласна робота: математичні ігри й вечори.

v Переваги комп’ютерного тестування:

v Тестові програми дозволяють швидко оцінювати результат роботи, точно визначити теми, у яких є прогалини в знаннях.

v Використання комп’ютерного тесту дозволяє швидко перевірити ступінь засвоєння матеріалу у всіх учнів, що неможливо, наприклад, при усному чи письмовому опитуванні.

Використовувала презентацію на уроці"Розв'язування задач на відсотки" (6 клас) до різних етапів уроку та видів діяльності учнів.

Активізації пізнавальної діяльності учнів та виховання самостійності у навчанні дозволяє:

• формувати вміння самостійно набувати знання;
• знаходити додаткові джерела знань і користуватися ними;
• засвоювати знання і вміння ,здобуті у ході активного пошуку й самостійного рішення проблеми ;
• вирішувати  нестандартні навчальні проблеми;
• розвивати цікавість до предмета.

Результати Всеукраїнської олімпіади з 

математики

·         2012-2013 Михальченко Олег ІІІ місце у ІІ (обласному) етапі захисту робіт МАН;

          ·         2013-2014 Михальченко Олег у ІІ (обласному)

етапі Грамота за найкращий захист роботи  МАН;   

                   

2014-2015 ЗНО з математики   

       

·    Лінецький Артем 195 балів(студент КНУ ім.Т.Г.Шевченка,ф-т Комп'ютерні технології)

•  Михальченко Олег 189,5 балів (студент ТернНУ,  ф-т Комп'ютерні системи)                         
•    Романюк Єлизавета 193 бали  (студентка Уманського ДПУ ,ф-т Математика)           

ВИСНОВКИ

    Активізації пізнавальної діяльності учнів та виховання потреби у самостійному пошуку знань  робить навчання більш змістовним і видовищним, сприяє розвитку самостійності й творчих здібностей учнів, істотно підвищує рівень індивідуалізації навчання.

    Майстерність учителя на уроці полягає головним чином у вмілому володінні методикою навчання й виховання, творчому застосуванні сучасних педагогічних технологій і передового педагогічного досвіду, раціональному керівництві пізнавальною й практичною діяльністю учнів, їхнім інтелектуальним розвитком.Різноманітність   форм, методів та способів активізації та раціоналізації навчання підлягає узагальненню. Їх можна описати, ними можна оволодіти, але їх не можна пропонувати як рішення педагогічних завдань. 

     Різноманітність технологічних операцій передбачає творчий вибір педагогом однієї з них у сформованих обставинах.З різноманітних освітніх технологій, різних методів та форм навчання кожен учитель може взяти багато нового і корисного для свого професійного зростання, для вирішення проблеми активізації пізнавальної діяльності дітей.       

     Учні з року в рік стають дорослішими, розвиваючись завдяки нетрадиційному підходу до навчання . Вони здатні працювати вже не на репродуктивному рівні, вони готові творити. Завдяки активізації співпраці вони стають самостійніше, активніші, товариські і здатні працювати на високому рівні.

         ЛІТЕРАТУРА

     1.    Державний стандарт базової і повної середньої освіти.

2.     Наволокова Н.П., Андрєєва В.М. Практична педагогіка для вчителя. //Основа, Х.:, 2009, 120с.

3.     Пєхота О. М., Кіктенко А.З. та ін. Освітні технології.// Київ,                      «Видавництво А. С. К.», 2004, 255с.

4.     Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання.// Київ, «Видавництво А.С.К.», 2004, 192с.

5.     Урок математики в сучасних технологіях: теорія і практика. (Розвиток критичного мислення.Модульне навчання)//Х.: Основа, 2007, 176с.

6.     Капіносов А.М. Основи технології навчання. – Харків: видавнича група« Основа»,2006.-140с.

7.     Каменский Я.А. Избранные педагогические сочинения. – М:Педагогика,    1982.  

8.  А.Б.Резнік  З досвіду організації самоосвіти школярів. Радянська школа,1977р.№3.

9.  А.Б.Резнік  Воспитывать интерес к знаниям. АПН СССР,Москва,1975 г.

10. А.Б.Резнік  Вчись вчитися. Радянська  освіта,1976р,25 вересня.